- злодійство
- -а, с.Розкрадання чиєї-небудь власності; крадіжка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
злодійство
Смотреть что такое "злодійство" в других словарях:
злодійство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
злодій — я, ч. 1) Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2) Зрадник, злочинець … Український тлумачний словник
злодійщина — и, ж., розм. Те саме, що злодійство … Український тлумачний словник
злодіювати — ю/ю, ю/єш, недок. Чинити злодійство … Український тлумачний словник
татьба — злодійство, грабунок … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Удача — брага, неудача — квас — Удача брага, неудача квасъ. Какъ удастся, а не то въ животѣ отдастся. Ср. Великое земное Различно съ мыслями людей: Сверши съ успѣхомъ дѣло злое Великъ, не удалось злодѣй... М. Ю. Лермонтовъ. „Не говори, однимъ высокимъ“. Ср. Entworfen blos,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
лихоробство — а, с., заст. Злодійство, лиходійство … Український тлумачний словник
На чью-либо голову — (иноск.) на погибель. Въ свою голову сдѣлать, что либо (иноск.) самовольно и на свою отвѣтственность. Ср. Лучше въ чужую голову, чѣмъ въ свою. Ср. Игнатьевск. лѣтоп. (Карамзинъ. И. Г. Р. 2.) Ср. In suum ipsius caput. Ср. εἰς τὴν αὐτοῦ κεφαλήν. Ср … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
злодюга — и, ч. і ж., розм. Особа, яка чинить злодійство … Український тлумачний словник
крадіж — дежу/, ч. Таємне привласнення чужих речей, грошей і т. ін.; злодійство … Український тлумачний словник
